Персональний сайт Головко Людмили Іванівни

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

ТЕМА 2. РИНКОВА ЕКОНОМІКА. ТУРИСТИЧНИЙ РИНОК.

Питання:

1. Сегментація туристичного ринку..
2. Реалізація турпродукту. Оптова і роздрібна реалізація. Туристичний ваучер..
3. Схема функціонування туристичного ринку.

Мета: навчальна: визначити поняття «сегментація» та її головну мету, розглянути методи сегментації ринку, охарактеризувати роздрібну та оптову реалізацію турпродукту, розглянути механізм функціонування туристичного ринку.

Кількість годин: 4

Вид контролю: письмове опитування

Меж предметні зв’язки: технологія і організація туристичної діяльності, історія туризму, основи підприємницької діяльності.

Література:. Л.П. Дядечко. Економіка туристичного бізнесу. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007р., стор.

Л.І.Головко. Економіка підприємства. Навчальний посібник. 2014р. с.11-20

План вивчення:

1. Прочитати текст.
2. З’ясувати основні питання тексту.
3. Засвоїти прочитане.
4. Пов’язати отримані знання зі знаннями, що ви отримали з навчальної дисципліни «Технологія і організація туристичної діяльності», «Історія туризму».
5. Перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання – записів.

Методичні вказівки

З першого питання необхідно засвоїти поняття «сегментація», головну мету, визначити що є перевагами сегментації туристичного ринку, методи сегментації ринку (географічний, демографічний, соціально-економічний, психографічний, поведінкові). Необхідно також засвоїти  ознаки – рівня доходу та рівня обслуговування.

                                            Інформація

Сегментація – це поділ ринку на складові, групи чи сегменти, члени яких досить схожі і відрізняються від членів інших груп (сегментів).

Головна мета сегментації – забезпечити адресність туристичного продукту. За допомогою сегментації реалізується головний принцип туристичного маркетингу – орієнтація на споживача.

Перевагами сегментації туристичного ринку є наступні:

- сегментація є засобом вибору найперспективнішого цільового ринку;

- дозволяє найповніше задовольняти запити туристів;

- допомагає вибирати оптимальні маркетингові стратегії;

- сприяє досягненню цілей туристичної фірми;

- дає можливість підвищувати ефективність управлінських рішень;

- забезпечує підвищення конкурентоздатності підприємства;

- сприяє оптимізації витрат туристичної фірми;

- дозволяє знижувати ризики в комерційній діяльності.

У сфері туризму набули поширення наступні методи сегментації ринку:

1. географічний. Часто використовують статистичні агентства країн, що приймають туристів. При цьому вони визначають країни чи регіони походження туристів;

2. демографічний. Описує деякі особисті характеристики туристів (вік, стать, сімейний стан). По демографічній ознаці можна виділити такі групи туристів:

-  діти (до 14 років);

-  молодь (15-24 роки);

- економічно активні молоді люди (25-44 роки);

- економічно активні люди середнього віку (45-60 років);

- туристи третього віку (понад 60 років).

3. соціально-економічний метод. Передбачає виділення сегментів споживачів на основі їх соціальної та професійної приналежності, освіти і рівня доходів.

4. психографічний. Визначає стиль життя туристів, їх діяльність, інтереси, мотиви.

5. поведінкові методи. В їх основі лежить врахування різних аспектів поведінки споживачів, такі як мотиви подорожей, вигоди, яких прагнуть туристи, прихильність до туристичної фірми, чутливість до обслуговування, сезонність, тривалість подорожей та ін.

Підприємства індустрії туризму найчастіше використовують соціодемографічний та психографічний методи. Їх відмінність полягає у тому, що перший метод описує лише основні відмінності у поведінці туристів (у залежності від віку, статі, доходів та ін.), а другий визначає, чому вони зупиняють свій вибір на тому чи іншому туристичному продукті.

Психографічний метод можна віднести до сегментації, при якій цільовий сегмент наперед невідомий, а визначається на основі результатів маркетингових досліджень. Тут для різних типів туристів необхідно вводити нестандартні категорії, що вимагає від дослідників ринку розробки різних суб’єктивних величин.

Завдяки психографічному методу сегментації туристичні фірми одержують необхідну інформацію для планування, розробки, просування і розподілу туристичного продукту на ринку, а також він може допомогти у виявленні потенційних клієнтів з метою ефективнішого використання грошових коштів, що виділяються на маркетинг і просування турпродукту.                                             

Всесвітня туристична організація пропонує сегментацію туристичного ринку на основі двох ознак – рівня доходу та рівня обслуговування.

1. сегмент – люди із середнім та низьким рівнем доходу. Основною метою їх подорожей є недорогий відпочинок на морі. Вони зупиняються в недорогих готелях та пансіонатах, за свої гроші хочуть отримати все сповна. Цей сегмент становить основу всього туристичного потоку.

2. сегмент – люди із доходом, вищим від середнього. В основному ці люди мають вищу освіту і головною метою їх подорожей є відпочинок у поєднанні з пізнанням, можливості займатися спортом, екскурсії, відвідання театрів та концертів. Ці люди – любителі далеких закордонних подорожей.

3. сегмент – особи з високим рівнем доходу та вищою освітою. Вік їх в основному середній або старший (туристи третього віку). Надають перевагу закордонним поїздкам, цікавляться сувенірами, антикварними речами, предметами розкоші.

4. сегмент – високоосвічені люди, які виявляють інтерес до вивчення пам’яток природи, культури, звичаїв різних народів. Цей сегмент є нечисленний.

З другого питання необхідно усвідомити, що  саме комплекс туристичних послуг, благ та товарів, що забезпечують реалізацію мети подорожі, є туристичним продуктом (турпродуктом).

Звернути увагу на те, що характерною ознакою туристичного ринку є переважання реалізації туристичних послуг над товарами (в приблизному співвідношенні 75-80% до 25-15%). Реалізація турпродукту пов'язана з обов'язковим переміщенням споживача до місця споживання. Виїзд туристів за кордон (зарубіжний туризм) і споживання ними туристичного продукту іншої країни є пасивним туризмом і розглядається як імпорт, оскільки веде до падіння попиту на внутрішньому ринку. Навпаки, в'їзд туристів з інших країн (іноземний туризм) і споживання ними національного туристичного продукту є джерелом зростання національного прибутку, оскільки збільшує попит на внутрішньому ринку країни як на туристичні послуги, так і на послуги та товари, опосередковано пов'язані з туризмом (мультиплікаційний ефект). Тому іноземний туризм розглядається як експорт послуг. Існує на ринку туристичних послуг і реекспорт турпродукту, який полягає в реалізації іноземним туристам на національному ринку турпослуг та товарів, споживання яких відбудеться в третій країні.

Місцем реалізації туристичних послуг є країна, в якій зареєстровано суб'єкт, що реалізує туристичний продукт, а місцем надання туристичних послуг - країна, на території якої надаються реалізовані послуги.

Зверніть увагу, що реалізація туристичного продукту оформляється договором на туристичне обслуговування за встановлену плату. Такий договір укладається в письмовій (електронній) формі відповідно до законодавства України. Формою письмового договору на туристичне або екскурсійне обслуговування може бути ваучер, який є документом суворої звітності.

Слід зазначити , що туристичний ваучер (путівка) - це документ, що підтверджує статус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію та є основою для отримання туристичних послуг.

З даного питання доцільно ознайомитися з роздрібною та оптовою реалізацією турпродукту.

 Оптова реалізація ведеться у вигляді укладання посередницьких договорів-доручень, договорів комісії або агентських угод між туроператором і турагентом. У момент оптової реалізації турпродукту туроператор має розроблений турпродукт у вигляді генеральної угоди, контракту, договору, ваучера про надання послуг з контрагентом - виконавцем послуг.

Роздрібний продаж турпродукту кінцевому споживачеві (туристу) оформляється договорами роздрібної купівлі-продажу, які встановлюють взаємні зобов'язання сторін і включають такі положення:

- номер, дату і місце укладення договору;

- найменування продавця, його організаційно-правову форму, номер ліцензії на право здійснення міжнародної туристської діяльності;

- ПІБ туриста, його адресу, дані паспорта, інші реквізити;

- предмет договору (перелік послуг);

- умова надання услуг;

- права та обов'язки сторін;

- вартість договору, порядок і форму платежів;

- порядок вступу договору в силу і строк його дії;

- умови оформлення віз (для міжнародного туризму);

- порядок використання ваучера;

- умови страхування;

- умови і порядок застосування компенсаційних санкцій, а також розгляду та задоволення рекламацій;

- форс-мажорні обставини;

- особливі умови;

- юридичні та банківські реквізити продавця;

- підпису сторін і печатка продавця.

Письмова інформація про пропонований турпродукт і всі істотні загальні умови договору називаються публічною офертою. Оферта може бути надрукована в каталозі фірми або перебувати на видному місці в офісі разом з ліцензіями та сертифікатами. Клієнту за його вимогою видається її копія. У цьому випадку приватні умови договору по туру викладаються в туристській путівці.

Ваучер забезпечує чіткість документообігу турфірми і гарантує облік наданих послуг туристу.

З третього питання необхідно розглянути схему функціонування туристичного ринку. ЇЇ можна за допомогою наступної схеми.

            Рис. 1. Схема функціонування туристичного ринку

Наведена вище схема показує, що попит на послуги туризму обумовлений визначеними передумовами пред’явників попиту (туристів): люди з туристичними потребами та бажаннями подорожувати; люди з високою платоспроможністю, попит яких спрямований на найбільш престижні тури, неординарні подорожі, високий рівень туристичного обслуговування (зручність, особлива увага обслуговуючого персоналу, надання індивідуального гіда-перекладача та автотранспорту та т.п.); люди зі споживчою поведінкою. Турист – це покупець послуг туризму. Його споживча поведінка визначається всіма тими природними, психологічними, соціальними та іншими причинами, які примушують його реагувати певним чином на рекламу. Це дуже важливий фактор ефективного функціонування туристичного ринку. Він потребує розподілу туристичного ринку на окремі сектори, вивчення яких допоможе досягти найоптимальнішого співвідношення пропозиції та попиту на послуги туризму.

            Слід звернути увагу, що туристичний ринок  по відношенню до економіки будь-якої країни характеризується двоціклічністю. Це виражається в тому, що високорозвинутий туристичний ринок призводить до збагачення держави, а недосконалий та слаборозвинутий туристичний ринок характеризує її бідність.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «сегментація ринку».

2. Назвіть основні переваги сегментації туристичного ринку.

3. Як відбувається реалізація туристичного продукту?

4. Розкрийте механізм функціонування туристичного ринку.